Чому існує PazAlone.

Ідею PazAlone надихнув досвід мого власного життя. Із дев’ятнадцяти років я мандрую світом і ніколи не відчував потреби постійно висіти на телефоні. Часто минали не дні, а тижні й місяці, перш ніж я давав про себе знати — моїй родині це ніколи не було легко.

Світ великих промислових проєктів не такий, яким здається збоку. У чужій країні ти не турист: ти працюєш, пристосовуєшся й часто вразливий. Зміни по десять-дванадцять годин на день, чужі міста, орендовані квартири.

Траплялося, що життя колеги в такій квартирі, наодинці, обривалося. Після кількох годин важкого настрою ми струшувалися — «така вже ця професія», казали ми — і працювали далі. Те, що для нас було важким днем, для іншої родини означало значно більше.

Але життя часом наближає те, що раніше ми бачили лише здалеку. Зі мною це сталося, коли моя мама, якій за вісімдесят, впала вдома й не змогла встати. Вона не дотягнулася навіть до телефона на столі, її крики ніхто не почув.

На щастя, мій брат заглянув до неї через добрих десять годин, знайшов її й допоміг. Лише завдяки цьому вона згодом змогла розповісти, що сталося — що пережила, свої думки, почуття, страх, пролежавши півдня на підлозі й дедалі слабшаючи.

Тоді я по-справжньому зрозумів, як важливо, щоб хтось вчасно дізнався, якщо потрібна допомога.

А як батько я тепер тривожуся й про інше: моя донька починає самостійне життя й дедалі більше часу проводитиме сама, далеко від дому.
Але її вже супроводжує й PazAlone.

Особиста безпека — це не імпульсивна покупка і щось більше, ніж технологія.
Довіра важливіша за гучні обіцянки: це відповідальність, турбота й увага одне до одного.

Ми будуємо PazAlone на доступних сьогодні технологіях і перевірених рішеннях, прагнучи найвищої можливої надійності. Далі ми показуємо, що вміє застосунок і як ним користуватися, щоб він давав справжню підтримку в повсякденні.

Не всяку біду можна відвернути — на це не здатен ніхто.

Але ми допомагаємо, щоб, якщо щось піде не за планом, тиша не лишилася непоміченою.

Делікатно, на задньому плані

PazAlone делікатно лишається на задньому плані, але коли потрібно, здіймає тривогу, як вартовий.
Якщо все гаразд, він лишається непомітним, і в більшості днів нічого не стається.

Але досить одного-єдиного разу, щоб це мало значення: чи був заздалегідь план, чи вдалося дати комусь знати й чи помітив хтось вчасно, що щось не так.